Задать вопрос юристу
 <<
>>

22.Європейське економічне співтовариство в системі міжнародних економічних організацій.

Європейське економічне співтовариство (ЄЕС або "Спільний ринок") утворено 25 березня 1957 р. на основі Римського договору. Сьогодні це угруповання, яке об'єднує 12 західноєвропейських капіталістичних країн (Бельгію, Великобританію, Грецію, Данію, Ірландію, Іспанію, Італію, Люксембург, Нідерланди, Португалію, Францію, ФРН).

Цілі, заради яких об'єдналися ці країни, зводяться до створення митного союзу у межах даної міжнародної організації, формування спільного ринку робочої сили, послуг та капіталів, проведення єдиної торгової політики щодо інших країн, утворення економічного і валютного союзу та проведення спільної політики у галузі сільського господарства й транспорту, зближення економічного законодавства учасників. В основі цих цілей лежить прагнення фінансової олігархії зазначених країн розширити ринки збуту й територіальну сферу своєї діяльності, що, в свою чергу, дасть змогу значно піднести економічну могутність країн — учасниць ЄЕС, консолідувати їхні зусилля у боротьбі з монополіями інших держав. Угруповання країн — учасниць ЄЕС уже в 70-х роках завоювало досить міцні позиції на світовому капіталістичному ринку. На них припадало понад 40 % промислового виробництва, 50 %— експорту і близько ЗО % прямих зарубіжних інвестицій

розвинутих країн. Однак криза 1980—1982 рр. засвідчила, що темпи економічного розвитку в країнах — учасницях ЄЕС щонайменше у 2 рази поступаються японським та американським.

Механізм системи управління ЄЕС пройшов складний шлях. У даний час його виконавчими органами є Рада і Комісія. Рада включає до свого складу міністрів держав-учасниць. Комісія здійснює свою діяльність на основі рішень Ради і покликана проводити єдину політику ЄЕС. Їй підпорядковано ряд комітетів управління та інших допоміжних органів. Діяльність ЄЕС регулюється так званим "правом Співтовариства". В його основі лежить Римський договір 1957 р. та інші джерела. "Право Співтовариства" є автономною правовою системою наднаціонального характеру, завдяки чому органи ЄЕС наділені повноваженнями не лише відносно держав-членів, а й їхніх громадян та юридичних осіб. Водночас правову систему Співтовариства слід розглядати як складову частину права і відповідно міжнародного економічного права. У межах ЄЕС вирішуються питання економічного і політичного характеру. З 1 січня 1985 р. був введений загальноєвропейський паспорт, затверджені прапор і гімн Співтовариства, створені органи для вирішення питань ліквідації кордонів та усунення формальностей. Поряд з цим проводиться робота щодо створення нової інтеграційної структури — Західноєвропейського союзу, який має замінити Співтовариство.

ЄЕС не було перетворено у нову структуру. Зберігаючи свою самостійність, воно увійшло до складу нового утворення Європейського співтовариства, або, як його ще називають, Європейського Союзу, створеного відповідно до Маастріхтського договору (набрав чинності з 1 листопада 1993 р.). Крім Європейського економічного співтовариства, до складу Європейського Союзу входять Європейське об'єднання вугілля та сталі і Європейське співтовариство з атомної енергії.

У 1993 р. була підписана угода між Європейським Союзом і Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАКІ) про створення Європейського економічного простору (ЄЕП). Ця угода набрала чинності з 1 січня 1994 р. Таким чином, у Європі почало діяти нове інтеграційне об'єднання. При цьому стає очевидною тенденція перетворення ЄЕС як міжнародної економічної організації в суто політичну.

<< | >>
Источник: Книжный портал. Міжнародне економічне право. Опорний конспект лекцій.. 2012 {original}

Еще по теме 22.Європейське економічне співтовариство в системі міжнародних економічних організацій.:

  1. 28.(34).Європейська економічна комісія як регіональна міжнародна економічна організація.
  2. 43.Міжнародна економічна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.
  3. 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
  4. 53.Міжнародна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.(43).
  5. 88.Організація ООН по промисловому розвитку як міжнародна економічна організація.
  6. 66.Форми участі держав у міжнародних економічних відносинах.(33,48). 67.Співвідношення між міжнародним правом, міжнародним публічним правом, міжнародним економічним правом.
  7. 71.Європейський союз як суб’єкт міжнародного економічного права.
  8. 76.Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права.(73). 77.Правове регулювання міжнародних економічних договорів.
  9. 40.Види міжнародних економічних організацій.
  10. 73.Міжнародне економічне право в системі міжнародного права.(76).
  11. 54.Питання укладення міжнародних економічних договорів.(21,24). 55.Характеристика загальних принципів міжнародного економічного права.
  12. 10.Конференція ООН по торгівлі і розвитку – міжнародна економічна організація.
  13. 34.Економічна і соціальна Рада ООН – міжнародна організація. Загальна характеристика.
  14. 16.Генеральна угода по тарифам і торгівлі міжнародна економічна організація.
  15. 56.Загальна характеристика правового забезпечення виконання міжнародних економічних договорів. (24,35,51). 57.Особливості джерел міжнародного економічного права та їх відмінність від джерел національного права України.
  16. 89.Міжнародне торгове право – складова частина міжнародного економічного права.
- Право интеллектуальной собственности - Авторсое право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Защита прав потребителей - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - Коммерческое право - Конституционное право России - Криминалистика - Криминология - Международное право - Муниципальное право - Налоговое право - Нотариат - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право Европейского Союза - Право социального обеспечения - Правовая статистика - Правоведение - Правоохранительные органы - Правоприменительная практика - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Теория права - Трудовое право‎ - Уголовное право России - Уголовный процесс - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право‎ - Экономические преступления - Юридическая этика - Юридические лица -